jara_romawka

от. для проясення ситуації вирішили написати.
1. на цьому ЖЖ дійсно двоє людей.
2. ми дуже рідко френдимо першими - зазвичай тільки у відповідь.
3. дискусії вітаються, наїзди ні.
4. поки коменти не терли і нікого не банили. плануємо зберегти таку практику і надалі. див. пункт 3.
цей пост задумувався для дежурних запитань-пропозицій. крім цього просимо тут відмічатися тих, хто френдить/відфренджує у довільній формі (а то деколи рефлексивно вириваються репліки "кхто всє еті люді??" і "куда вони подівались??")
покірно ваші,
Яра і Ромашка.
з.і. коментарі скріняться

а якшо, серйозно, то дякую chapeye _jerzy supersymetriya murahoid igordaily aktyvist parshikov2 negidnyk1980 varto_ua , Юрі й Тімуру за допомогу. вам зокрема saveoldkyiv загалом за те, шо в було і є про шо писати дослідникам суспільних рухів в Україні :)

Взагалі складно приймати рішення, що не передбачають альтернатив.
Ще важче приймати ці рішення і слідувати їм, коли вже запізно все легко поміняти.

Добре що є ті,  хто можуть нагадати, що раніше я могла робити категоричні штуки і на то вистачало сил ))), добре шо ви то ще памятаєте.

А ще до всього яскравого пережитого додалось абсолютно нове відчуття:
Я ніколи не шкодувала про те що і як я роблю, не хотіла спинитись і щось поміняти. Але зараз вже третій день мучусь тим, що хочу жити так як я жила 2 роки назад. Було важко, було заплутано, було не визначено. Але зараз мені найбільше подобається той стиль життя, ті думки і той спосіб яким я хотіла йти далі (((.

Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната)
по вул. Набережно-Хрещатицькій 27
Вхід вільний. Після фільму – дискусія.

ОСІНЬ 2009

7/09 Документальний фільм «Кошмар Дарвіна» (Darwin’s Nightmare, 2004). Режисер: Хуберт Саупер.

Танзанія, 60-ті роки. В озеро Вікторія (найбільше тропічне озеро світу) впускають рибу-хижака – нільську щуку – яка знищує майже всю фауну озера. Екологічна катастрофа породжує прибуткову індустрію: біле мясо величезної риби експортується до Європи. Але ця торгівля, не покращила рівень життя місцевого населення, навпаки: за інтенсивним експортом йде не менш інтенсивний імпорт, на цей раз зброї…

 

( ще кіно )commons

переклад для Commons

Девід Гребер – американський антрополог, професор Лондонського університету. Викладав у Єльському університеті, звідки звільнений за свою активну політичну позицію. Відомий своїм активізмом, брав активну участь у протестах проти економічного форуму в Нью-Йорку, член міжнародної спілки «Індустріальні робітники світу» (IWW.org), відомої своєю войовничою позицією

***

За п’ять тисяч років історії існування боргів, за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи іудейські Ювілеї, закон шаріату чи християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, за словами антрополога Девіда Гребера, люди почали усвідомлювати, що перша ефективна глобальна структура управління створена за великим рахунком  в інтересах кредиторів.

***

Ця стаття є фрагментом значно більшого дослідницького проекту про борги і боргові гроші в історії цивілізації. Перший і найбільш загальний висновок цього проекту можна сформулювати наступним чином: досліджуючи економічну історію, вчені схильні ігнорувати роль насильства, абсолютно центральну роль війни і рабства в створенні й розвитку базових інститутів того, що ми сьогодні називаємо «економікою». Більше того, це джерело створення має велике значення. Насилля може бути невидимим, але воно вписане в саму логіку нашого економічного мислення, в безсумнівно очевидну природу інститутів, які просто б ніколи не існували і не могли існувати поза сучасною державною монополією на насильство.

 

( далі )

•  

Дорогі френди
Зара пишу роботу по маргіналізації робочого класу (кейс-стаді)

Раптом хто зможе мені допомогти -
Шукаю:
Фото заводів Арсенал, Більшовик, Ленінська кузня (заводи, робочі, гуртожитки, і все що з ними пов'язано);
Тексти - НЕ теоретичні цікаві матеріали про київські заводи і їх робітників зараз;
Історії, інтерв'ю, описи, враження;
Можливо ще шо цікаве з цього питання, що я наврядчи дізнаюсь за найблищі три дні :).

Дяки, всім хто відгукнеться і зможе допомогти )

Кажуть те шо нас не вбиває робить нас сильніше.
Просто страшно подумати, яким же мусить буте те що мене не зробить сильніше, а таки доконає ).
Я занадто довго була в стані близькому до "клінічної смерті".
А потім просто, по дорозі додому, в один момент, згадала як воно класно жити,
жити далі
    з широко відкритими очима,
        щирою посмішкою,
            голосною музикою
                і божевільними ідеями.
Музика в плеєрі, заряджені акуми в фотіку, цікава книжка в сумці, квіти на столі, ідеї літають у повітрі - а значить:
Я повертаюсь під своє щасливе небо ))).

друга половинка цього жж тимчасово приєдналась до іншої.
в звязку з майже місячним перебуванням на чюмуданах, до жж руки не доходять.
вобщем я на деякий час в Києві.
дзвоніть, пишіть.

р.

з.і. декого (ЗСК) буду виловлювати сама в меркантильних цілях.

вчора сьогодні в 4 ранку трохи каталася по Будапешту на велосипеді.
і сьогодні ж я їду додому.
coming back to life
в середині квітня буду в Києві
дзвоніть, пишіть, заходьте

колись, коли мені було дуже погано, один мій хороший друг подарував мені цю пісню. це одна із тих пісень, яку варто дослухати до кінця. вона помогла мені тоді і помагала мені відтоді кожного разу. дякую тобі, дядьку arijec_69

I know you`re sad because it`s winter
But I can promise you a spring
I know you`re cold, I see you shiver
But I can promise you a spring  




</lj>