Ви дивитеся журнал [info]jara_romawka

29 грудень 2017, Пт, 13:33
розбір польотів: типу верхній пост (лаконічний)


от. для проясення ситуації вирішили написати.
1. на цьому ЖЖ дійсно двоє людей.
2. ми дуже рідко френдимо першими - зазвичай тільки у відповідь.
3. дискусії вітаються, наїзди ні.
4. поки коменти не терли і нікого не банили. плануємо зберегти таку практику і надалі. див. пункт 3.
цей пост задумувався для дежурних запитань-пропозицій. крім цього просимо тут відмічатися тих, хто френдить/відфренджує у довільній формі (а то деколи рефлексивно вириваються репліки "кхто всє еті люді??" і "куда вони подівались??")
покірно ваші,
Яра і Ромашка.
з.і. коментарі скріняться

29 вересень 2009, Вт, 09:11
йя аффтар :)



а якшо, серйозно, то дякую [info]chapeye [info]_jerzy [info]supersymetriya [info]murahoid [info]igordaily [info]aktyvist [info]parshikov2 [info]negidnyk1980 [info]varto_ua , Юрі й Тімуру за допомогу. вам зокрема [info]saveoldkyiv загалом за те, шо в було і є про шо писати дослідникам суспільних рухів в Україні :)

21 вересень 2009, Пн, 12:17

Взагалі складно приймати рішення, що не передбачають альтернатив.
Ще важче приймати ці рішення і слідувати їм, коли вже запізно все легко поміняти.

Добре що є ті,  хто можуть нагадати, що раніше я могла робити категоричні штуки і на то вистачало сил ))), добре шо ви то ще памятаєте.

А ще до всього яскравого пережитого додалось абсолютно нове відчуття:
Я ніколи не шкодувала про те що і як я роблю, не хотіла спинитись і щось поміняти. Але зараз вже третій день мучусь тим, що хочу жити так як я жила 2 роки назад. Було важко, було заплутано, було не визначено. Але зараз мені найбільше подобається той стиль життя, ті думки і той спосіб яким я хотіла йти далі (((.

07 вересень 2009, Пн, 16:01
Соціологічний кіноклуб Києво-Могилянської Академії

Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната)
по вул. Набережно-Хрещатицькій 27
Вхід вільний. Після фільму – дискусія.

ОСІНЬ 2009

7/09 Документальний фільм «Кошмар Дарвіна» (Darwin’s Nightmare, 2004). Режисер: Хуберт Саупер.

Танзанія, 60-ті роки. В озеро Вікторія (найбільше тропічне озеро світу) впускають рибу-хижака – нільську щуку – яка знищує майже всю фауну озера. Екологічна катастрофа породжує прибуткову індустрію: біле мясо величезної риби експортується до Європи. Але ця торгівля, не покращила рівень життя місцевого населення, навпаки: за інтенсивним експортом йде не менш інтенсивний імпорт, на цей раз зброї…

 

ще кіно )commons

07 вересень 2009, Пн, 15:58
ДЕВІД ГРЕБЕР. БОРГ: ІСТОРІЯ ПЕРШИХ П’ЯТИ ТИСЯЧ РОКІВ

переклад для Commons

Девід Гребер – американський антрополог, професор Лондонського університету. Викладав у Єльському університеті, звідки звільнений за свою активну політичну позицію. Відомий своїм активізмом, брав активну участь у протестах проти економічного форуму в Нью-Йорку, член міжнародної спілки «Індустріальні робітники світу» (IWW.org), відомої своєю войовничою позицією

***

За п’ять тисяч років історії існування боргів, за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи іудейські Ювілеї, закон шаріату чи християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, за словами антрополога Девіда Гребера, люди почали усвідомлювати, що перша ефективна глобальна структура управління створена за великим рахунком  в інтересах кредиторів.

***

Ця стаття є фрагментом значно більшого дослідницького проекту про борги і боргові гроші в історії цивілізації. Перший і найбільш загальний висновок цього проекту можна сформулювати наступним чином: досліджуючи економічну історію, вчені схильні ігнорувати роль насильства, абсолютно центральну роль війни і рабства в створенні й розвитку базових інститутів того, що ми сьогодні називаємо «економікою». Більше того, це джерело створення має велике значення. Насилля може бути невидимим, але воно вписане в саму логіку нашого економічного мислення, в безсумнівно очевидну природу інститутів, які просто б ніколи не існували і не могли існувати поза сучасною державною монополією на насильство.

 

далі )
  •  

30 травень 2009, Сб, 15:54
Прохання

Дорогі френди
Зара пишу роботу по маргіналізації робочого класу (кейс-стаді)

Раптом хто зможе мені допомогти -
Шукаю:
Фото заводів Арсенал, Більшовик, Ленінська кузня (заводи, робочі, гуртожитки, і все що з ними пов'язано);
Тексти - НЕ теоретичні цікаві матеріали про київські заводи і їх робітників зараз;
Історії, інтерв'ю, описи, враження;
Можливо ще шо цікаве з цього питання, що я наврядчи дізнаюсь за найблищі три дні :).

Дяки, всім хто відгукнеться і зможе допомогти )

25 квітень 2009, Сб, 21:39
З пережитого

Кажуть те шо нас не вбиває робить нас сильніше.
Просто страшно подумати, яким же мусить буте те що мене не зробить сильніше, а таки доконає ).
Я занадто довго була в стані близькому до "клінічної смерті".
А потім просто, по дорозі додому, в один момент, згадала як воно класно жити,
жити далі
    з широко відкритими очима,
        щирою посмішкою,
            голосною музикою
                і божевільними ідеями.
Музика в плеєрі, заряджені акуми в фотіку, цікава книжка в сумці, квіти на столі, ідеї літають у повітрі - а значить:
Я повертаюсь під своє щасливе небо ))).


22 квітень 2009, Ср, 20:48
з.і.

друга половинка цього жж тимчасово приєдналась до іншої.
в звязку з майже місячним перебуванням на чюмуданах, до жж руки не доходять.
вобщем я на деякий час в Києві.
дзвоніть, пишіть.

р.

з.і. декого (ЗСК) буду виловлювати сама в меркантильних цілях.

28 березень 2009, Сб, 11:30



вчора сьогодні в 4 ранку трохи каталася по Будапешту на велосипеді.
і сьогодні ж я їду додому.
coming back to life
в середині квітня буду в Києві
дзвоніть, пишіть, заходьте

22 березень 2009, Нд, 20:51
панацея

колись, коли мені було дуже погано, один мій хороший друг подарував мені цю пісню. це одна із тих пісень, яку варто дослухати до кінця. вона помогла мені тоді і помагала мені відтоді кожного разу. дякую тобі, дядьку [info]arijec_69

I know you`re sad because it`s winter
But I can promise you a spring
I know you`re cold, I see you shiver
But I can promise you a spring  




</lj>

10 most recent